Тема: Види
речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні
речення. Розділові знаки в кінці речень. Пунктуаційна помилка та її умовне
позначення. Культура мовлення. Інтонування розділових, питальних, спонукальних,
а також окличних речень у вивчених стилях мовлення. Синонімічність простих
речень різних видів.
Мета:
поглибити та розвинути знання учнів про види речень за метою висловлювання, закріпити
навички постановки розділових знаків у кінці речень;
розвивати вміння виразно читати;
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І.ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
► Виразно
прочитайте уривок із вірша В. Сосюри. Яка його основна думка? Які розділові
знаки стоять у кінці речень? Наведіть приклад речення, у кінці якого стояв би
знак питання.
Омісячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, мова моя,
Це — мова моєї Вітчизни.
Яка у ній сила і кличе, й сія
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини!
О, мово моя, Душа голосна України!
Міні-диктант
1.Запишіть текст під диктування у
формі діалогу. Які розділові знаки ви поставили в кінці речень? Чому?
—Що ж найперше стало вабить?
Є ж якась основина?
—Українська пісня, мабуть,—
Нею причарована!
Д. Білоус
IV.ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником.
2.Прочитайте теоретичні відомості,
розміщені в підручнику. З яким видом речення за метою висловлювання ми сьогодні
ще не працювали?
Лінгвістичний аналіз
►Прочитайте текст. Складіть план і
запишіть його.
►Перекажіть текст за планом.
►Знайдіть у ньому спонукальне
речення і випишіть його. Поясніть розділові знаки в кінці кожного речення.
Надзвичайна
мова наша є таємницею. У ній всі тони і відтінки, всіпереходи звуків від
твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук,
то подарунок, усе крупно, зернисто, як самі перла. І справді інше слово часом
дорогоцінніше самої речі.
Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла»,
«намисто», «рушник», «хустка», «знамено»... Кожне слово має свій сенс, свою
красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких
слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь»,
«блакитна високість»... А скільки таких слів існує, і за кожним — глибинна
суть і краса!
У величезному мовному запасі вибрати потрібне
слово — то велике вміння, і, навпаки, якщо ви
користуєтеся словом неточеним, то це, власне, те саме, коли б замість
відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (В. Сухомлинський).
V.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота
►Дайте відповіді на запитання.
Запишіть їх. Які речення у вас вийшли за метою висловлювання?
1. Хто перший побував у космосі? 2. Як звати
твоїх дідусів і бабусь? 3. Куди впадає Дніпро? 4. Які твори українських композиторів
ти любиш?
Робота в парах
►Розкажіть один одному коротку
історію. Які речення ви використали?
►Поставте запитання один одному.
Які речення в цьому випадку ви використали?
►Користуючись спонукальними
реченнями, дайте поради та рекомендації один одному.
Тренувальні та творчі вправи
Вправа 1
►Замініть питальні речення на
спонукальні. Запишіть їх. Підкресліть граматичну основу.
1. Ти завдання виконав своєчасно? 2. Чи
допомагаєш ти дома рідним? 3. Чи розробив ти режим підготовки уроків?
Вправа 2
►Прочитайте текст у ролях. До якого
стилю він відноситься? Визначте види речень за метою висловлювання. Прочитайте
окличні речення. Поясніть розділові знаки в кінці речень.
У вашій домашній бібліотеці є «Кобзар»? Хто
цю книжку найчастіше читає із членів вашої сім’ї?
«КОБЗАР»
Мартин кинувся до діда:
—Дідусю!
—Чого тобі?
—Пошийте мені постоли!
—Чому це такий поспіх?! —
здивувався дід.
—Я завтра до школи йду! Мені
вчителька книжку
дала — «Кобзар»!
—Вигадуєш! Цю книжку пани давно
спалили.
—Їй-бо, правда.
Мартин розгорнув книжку і подав її дідові.
Той кинув шкіру під лаву, витер об штани руки. Узяв книжку обома руками, підніс
до старечих вуст і поцілував. Підвів голову, з очей його полилися сльози.
Мартин
завмер. Він уперше бачить, як дід плаче.
—Давним-давно,— заговорив тихо
дідусь,— ще коли я втік у бессарабські степи під панщини, думав, що стріну його
(Шевченка), сердешного. А люди сказали, що піймали його жандарми і в солдати
віддали (К. Гриб).
VI.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І
НАВИЧОК
Фронтальна бесіда
▼ Які ви знаєте види речень за
метою висловлювання? Наведіть приклади.
▼Якірозділовізнакиставимовкінцітакихречень?
▼Яквидиреченьзв’язанізістилямимовлення?
Бесіда
▼ Що нового ви дізнались на уроці?
Чого навчились?
► Виконайте
вправу за підручником.
► Підберіть
текст, у якому б зустрічались усі види речень за метою висловлювання і окличні
речення.
Немає коментарів:
Дописати коментар