Тема : Морально - етичні уроки доброти за повістю        Г.Тютюнника " Климко"

Мета: продовжувати опрацювання ідейного змісту твору;

дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство;

проаналізувати фрагменти повісті, в яких персонажі виявляють турботу про інших;

розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті;

виховувати в учнів активну життєву позицію, високі гуманістичні почуття; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, виставка книг письменників, які писали про війну, учнівські ілюстрації до твору, презентація, асоціативний кущ «У чому велич людини», «Піраміда цінностей».

«Ідеалом для мене завжди була доброта,

самовідданість і милосердя людської душі…»

Г. Тютюнник

Хід уроку

На дошці:

Тема уроку, портрет письменника, проблемне питання: «У чому велич людини» (у вигляді асоціативного куща), піраміда цінностей Климка.

1. Слово вчителя ( під музику передачі «Чекай на мене»), висвітлюється тема уроку і звучить мелодія.

    Доброго дня! Ми раді вітати вас на програмі «Чекай на мене». Вже стало доброю традицією зустрічатися з вами двічі на тиждень. Впродовж наших зустрічей ми знайомимося з біографіями цікавих людей, стаємо учасниками різноманітних життєвих історій. Але сьогодні наша передача особлива, тому що присвячена тільки одній людині. У нас у студії зібралися люди, які шукають і чекають на повернення тільки одного хлопчика, героя повісті Г. Тютюнника, Климка. Тому що, виконуючи домашнє завдання, ви придумали продовження повісті, залишивши Климка живим. Хто бажає зачитати свій варіант?

Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують продовження повісті.

      Усі ми  розуміємо, що які б  ситуації  у житті людини не траплялися, потрібно підійти до них обдумано, виважено,  зберігаючи при цьому власну позицію,  порядність, людяність, доброту, турботу про інших людей.

     Недарма і  Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе.

     Як же ж ці дорогоцінні людські  якості -  доброта, чуйність, турбота про інших, самовідданість розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко», ми і розглянемо сьогодні.

    Тому запишіть, будь ласка, тему уроку.

Епіграфом сьогодні послугують слова Г. Тютюнника «Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя людської душі…»

   Сьогодні на нашому ток-шоу присутні літературні герої повісті: аптекар Бочонок, Зульфат, Наталія Миколаївна, швець, тітка Марина, журналісти, художниця, яка протягом уроку створюватиме портрет Климка, і навіть сам автор Г.Тютюнник. Вони нам розкажуть, як  їм довелося зберегти високі моральні якості, незважаючи на воєнне лихоліття, дадуть нам поради, а ми висловимо власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті.

    Зараз ми напишемо кодовий диктант. Якщо ви правильно його виконаєте, то зможете скласти певні дати, які стануть відповіддю на питання.

    Кодовий диктант

    ( За поданими висловленнями з’ясуйте, хто з героїв про кого виявляє турботу.

1. «Ай добра ж! ( про юшку ) Такої не всяка кухарка зварить».

2. «Не треба Вам нічого промінювати, а переходьте, переходьте жити до нас. Ми Вам помагати будемо, маленьку глядітимемо».

3. «Гляди ж у дорозі, а краще – пристань до якихось добрих людей, біженців, - серед нещасних багато є добрих, - то іди в купі з ними».

4. «Може б, ти до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?»

5. «Листя палять… Треба ж роботу якусь зробити…, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…»

6. «Не треба… Носи собі, раз уже ти земляк».

7. «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!»

8. «Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не видно було».

Відповіді:

1. Дядько Кирило про Климка.

1. Тітка Мотя про Климка.

4. Дід Бочонок по Климка.

9. Климко із Зульфатом про Наталію Миколаївну.

9. Швець про Климка.

4. Климко про незнайому дівчину.

1. Климко про тітку Марину.

5. Швець про дівчину.

Що ви знаєте про ці дати, які стали вашою відповіддю?

( На екрані відповіді з цифрами, діти записують тільки цифри, потім наступний слайд – правильна відповідь 1941 – 1945 і 1 кадр Велика Вітчизняна війна ).

    Вчитель зачитує вірш, який висвітлюється на слайді під музику.

    Вчитель. Індивідуальним завданням деяким учням було підготувати інформацію про Велику Вітчизняну війну та воєнне дитинство. Зверніть увагу, яке означення стоїть при слові «дитинство»? Що можете розповісти про дітей війни? Ви підготували повідомлення, а я вам теж трішечки допоможу (презентація «Діти війни»).

    На фоні презентації діти відповідають.

    Учень. Розповідь про війну.

    Учениця. А я написала вірш «Діти війни»( зачитує під мелодію ).

    Вчитель. Отже, ми шукаємо Климка, дитину війни. На щастя, тільки з книжок (показую на виставку книг про війну ) ви знаєте про страшні лихоліття Великої Вітчизняної війни. Сьогоднішня історія теж пов’язана з цією сторінкою долі нашого народу.

    Сьогодні ми говоритимемо про воєнне дитинство. Читаючи твір, кожен із вас, я надіюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час війни.

    Чи схожі картини з презентації на життя Климка в ті часи? Яким було дитинство Климка? 

Відповіді учнів.

Вчитель. Бачу, що ви підготували ілюстрації до твору. Розташуйте їх у логічній послідовності, створюючи сюжетний ланцюжок, та підтвердіть цитатами. ( Група учнів створює сюжетний ланцюжок і підбирає цитати до малюнків ).

   Давайте звернемось до наших гостей, і вони пригадають, яким був Климко, а ми,  роблячи висновки, спробуємо відповісти на проблемне питання нашого уроку «У чому велич людини». На ваших партах є зелені листочки, на яких ви протягом уроку напишете ті риси, завдяки яким людину можна вважати великою.

Вчитель. Надаємо слово журналісту.

Журналіст 1.  Я хочу зачитати лист, адресований героєві.

Журналіст 2. А я зачитаю вам дещо зі спогадів  дядька Кирила.

Вчитель. Надаємо слово аптекарю Бочонку.

Бочонок, аптекар:  Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою.  Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дав життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч,  поки життя налагодиться. Хочу сказати усім  людям: будьте уважними,  співчутливими один до одного, тримайтеся купи,  умійте вибачати.

Вчитель. Діти, можливо, у когось є запитання до наших героїв, прошу, задайте їх.

(Запитання.  Скільком  людям   у житті ви допомогли. Чому?)

Вчитель. Зульфат, просимо, будь ласка.

Запитання.  Що найбільше ти цінуєш в дружбі?

Вчитель. Послухаємо Наталію Миколаївну.

Запитання.  Скажіть, чим  були   схожі Зульфат і Климко, а чим відрізнялися?

Вчитель.  Звертаюся до шевця: «Які спогади у вас про Климка?»

Вчитель. Тітко Марино, а що Ви можете згадати?

Журналіст 1. Я хочу звернутися до автора твору. Григоре Михайловичу, охарактеризуйте, будь ласка, свого героя Климка.

Автор.  Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змалював чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти.  Климко завжди піклувався про інших.  Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому  добротворцеві  лишитися живим. Але я бачу, що вам жаль було хлопчика, і ви вирішили змінити хід подій. Чесно кажучи, мені це сподобалося. Але скажіть: ( запитує учнів ) «Чому ви вирішили залишити Климка живим?»

Учень. Я вважаю, що такі люди повинні жити і приносити радість іншим.

Вчитель. Інші думки?

Учні. ….

Вчитель. Наші діти спробували відтворити фрагмент фільму. До речі, у 1983 році режисером Миколою Вінграновським на кіностудії ім. О. Довженка за мотивами повісті «Климко»було знято однойменний фільм, прем’єра якого відбулася 1984 року. ( Діти прикріплюють на дошці малюнки з цитатами ).

Вчитель. Вислухавши наших гостей, скажіть, будь ласка, які уроки ви взяли для себе?

Вчитель. Чи можна наших героїв назвати Великими Людьми? Які риси їм притаманні? Чого вчить нас кожен з них зокрема?

Вчитель. Чи маєте ви в собі ці моральні якості? Як ви гадаєте, як їх потрібно розвивати?

Вчитель.  Тож у чому велич людини? Я передаю вам наш кущ, а ви оголошуєте рису і прикріплюєте листочок ).

Асоціативний кущ «Велич людини»: ( Діти прикріплюють зелені листочки з надписами на кущ ).

Вчитель. А чиї ж це руки тримають кущ?

Вчитель. Я погоджуюсь з вами і переконана, що кожен з вас виросте і стане Людиною з великої літери. 

      Про те, як розуміють велич людини ваші батьки, – подивімося невеличкий сюжет

( відео з міркуваннями батьків ).

Вчитель. Як ви вважаєте, чи можна епіграфом нашого уроку відповісти на проблемне запитання «У чому велич людини?»

Вчитель. А зараз давайте створимо «Піраміду цінностей» Климка. ( Учні на дошці малюють піраміду ).

Домашнє завдання.

Створити піраміду власних цінностей і написати твір-мініатюру «За моє щасливе дитинство я дякую…».

Вчитель. Зараз ми попросимо нашу художницю продемонструвати написаний нею портрет Климка. ( Художниця коментує свою роботу ). Чому саме таким ти зобразила Климка?

Вчитель. Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей. Схиляючи голови перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, щоб не опалював вогонь війни душі дітей.

    Як ви гадаєте, чи вдалося нам розшукати Климка?

  Вчитель.  Тому зараз настає та мить, яку ми довго чекали. Ми знайшли Климка і просимо його дати нам деякі поради.

    Під музику передачі «Чекай на мене» входить Климко.

Климко. Всім доброго дня!

Вчитель. Доброго дня, Климко! Як ми довго на тебе чекали… Діти, зараз ви можете задати Климкові свої запитання.

Учень. Климко, скажи, будь ласка, чи правдиво зображене твоє життя на сторінках повісті?

Климко. Так. Виріс я у бідній селянській  сім’ї. Як ви знаєте, у мене рано не стало батьків. Тому й  забрав мене до себе дядько Кирило на  виховання.

Учень. Що найбільше ти цінував у дядькові Кирилові?

Климко. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина:  похвалить, обніме, принесе гостинчик. Я з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на  могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар  щопори.

Учень. Чи зустрічалися тобі ще хороші люди?

Климко. У моєму житті  зустрічались ще багато хороших  щирих людей. Усім їм мені хотілося віддячити.

Учень. Як ти наважився піти за сіллю, адже дорога була нелегкою?

Климко. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити.

Учень. Але бачив ти і не дуже щирих людей?

Климко. Так. На  Бочончиху не ображаюсь за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод.  Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.

Учень. Ти пройшов своєрідний шлях із минулого у сучасне. Скажи, будь ласка, що тебе вразило найбільше у наші дні?

Климко. Найбільше мене тривожить ваше ставлення до хліба. І тому я хочу прочитати вірш «Хліб».

На фоні картин про хліб звучить мелодія Аве Марія, Климко читає вірш «Хліб»

Ти кажеш, що недопечений,
І тому його не доїв,
Я глянув на хліб увечері —
Він сонцем увесь пломенів.
Ти маєш зневагу до чорного
І тільки до білого звик ...
Ще й лаєш небачені жорна
І борошно, й того, що пік!
А я це дивлюсь на тебе,
тьмариться сяйво зорі —
Не бачив ти чорного неба
І чорні не гриз сухарі!

    Вчитель. Діти, чи зрозуміли ви настанову Климка?

   Вчитель. Так, діти, питання недостачі хліба зараз неактуальне, але ви всі знаєте, що в листопаді ми вшановуємо пам'ять тих, хто загинув у страшні роки Голодомору. Тому пам’ятаймо про це зараз заради теперішнього і майбутнього поколінь.

( На екрані – фото запалена свічка і звучить мелодія ).

Оцінювання. Дорогі діти, ви всі гарно попрацювали сьогодні і отримуєте високі оцінки за свою роботу. Але, я гадаю, що все ж таки головну оцінку вам поставить життя.

      Ми дякуємо Климкові та нашим гостям  за поради. І я сподіваюсь, що ви винесли уроки моральності, які не будете забувати в подальшому житті.

 ( Під музику  читаю вірш про доброту).